«Під час зустрічей із захисниками та захисницями читаю зазвичай свої вірші, вірші сучасних українських авторів. А також вірші наших побратимів – живих та тих, які вже загинули. Часто таке буває на зустрічах, майже у кожному підрозділі, що ми знаходимо людей, які пишуть вірші. Це для них свого роду терапія, тому що після бойових розказувати людям те, що ти бачив, не завжди влучно, а от папір витримує все: на нього можна «вилити» свій біль, переживання та почуття. Більшість хлопців просто соромляться показувати свої твори, і дуже часто вони тихенько підходили до мене, просили прочитати та просили «нікому то не показувати», – розповідає солдат резерву ЗСУ, поет та зв’язківець Сергій Харчук на псевдо «Лабух».
Про важливість спілкування рідною мовою, підтримку військових словом та формування національної свідомості наступних поколінь – про це йшла мова під час зустрічі з учасником «Культурного десанту» на південному напрямку Сергієм Харчуком у проєкті «АртАгент».
