Він з’явився на сцені в середині 90-х — щирий, відкритий, з голосом, що чіпляв душу. Юрко Юрченко, або ж Юрій Нечистяк — хлопець із Майдан-Олександрівського, що на Хмельниччині.
 
Ще зі школи — пісні, співи, сцена. У 1995-му — прорив: фінал «Перехрестя кохання». А вже за рік виходить альбом «Я йду» — ліричний і вразливий, як сам Юрко. Заголовна пісня звучить досі.
 
🧳 Але шоу-бізнес втомлює. Юрко зникає з радарів, переїздить до Харкова, викладає й працює в студії. Аж до 2004-го.
🎸 Тоді він повертається з гуртом «Юркеш» — сміливим, іронічним. У 2005-му доходить до нацвідбору на «Євробачення» з піснею «Я так хочу».
🪖 Після 24 лютого 2022 Юрко добровільно йде на фронт. Служить у «Карпатській Січі», отримує контузію й втрачає слух на одне вухо — але не себе.
📚 Після перемоги хоче повернутись до викладання. І писати — щиро, від серця.
📻 «Татонаші» — це про тих, хто не шукав слави, а залишив слід у серці.